МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.10.2004 N 386 (z1382-04)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2004 р. за N 1383/9982

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, використання та застосування вогнепальної зброї, бойових припасів до зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також спеціальних засобів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища органів, що входять до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1264-12), статті 60 Закону України «Про тваринний світ» (2894-14), статті 39 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (1478-14), постанов Кабінету Міністрів України від >17.11.2001 N 1520 (1520–2001-п) «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію», від N 706 (706-93-п) «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії», від 12.10.92 N 575 (575-92-п) «Про затвердження Положення про порядок застосування вогнепальної зброї» та наказів Мінекоресурсів України від 11.08.2000 N 108 (z0602-00) «Про затвердження Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.09.2000 за N 602/4823 (із змінами та доповненнями), Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.98 N 622 (z0637-98) «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 637/3077 (із змінами та доповненнями).

1.2. Інструкція визначає порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, використання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів (далі – пристрої), а також спеціальних засобів (балончиків з речовинами сльозоточивої та дратівної дії) державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з екології та природних ресурсів, державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, Державної екологічній інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції), що входять до сфери управління Міністерства (далі – органи Мінприроди України), і які за посадами є Головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища та його заступниками, старшими державними та державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища, головними державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій та їх заступниками, старшими державними та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі – держінспектори).
Відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1264-12), «Про тваринний світ» (2894-14), «Про мисливське господарство та полювання» (1478-14) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 N 1520 (1520–2001-п) «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію» держінспекторам при виконанні службових обов'язків можуть видаватися вогнепальна зброя (бойова нарізна та гладкоствольна), пристрої, а також спеціальні засоби згідно з Видами та нормами забезпечення вогнепальною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та спеціальними засобами державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища (z1382-04) (далі – Види та норми).
На роботу, пов'язану з використанням гладкоствольної вогнепальної зброї та пристроїв при виконанні службових обов'язків, приймаються особи, які досягли 21-річного віку, а з використанням нарізної вогнепальної зброї – з 25-річного віку та які здатні за своїми діловими та моральними якостями виконувати таку роботу.

2. Придбання вогнепальної зброї, боєприпасів та пристроїв

2.1. Вогнепальна зброя, боєприпаси до неї та пристрої можуть бути придбані органами Мінприроди України для озброєння держінспекторів цих органів, які мають право на носіння та використання вогнепальної зброї, пристроїв при виконанні службових обов'язків.
Озброєння іншими видами вогнепальної зброї (автомати тощо) держінспекторів органів Мінприроди України дозволяється у кожному окремому випадку тільки за узгодженням з МВС України.

2.2. Вогнепальна зброя, боєприпаси до неї та пристрої Мінприроди України отримуються (придбаваються) централізовано через Міністерство оборони України.
Для придбання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та пристроїв органи Мінприроди України надсилають свої заявки до Мінприроди України. Узагальнені заявки Мінприроди України подаються до МВС України не пізніше 20 липня.
З відповідного дозволу МВС України вогнепальна зброя, боєприпаси до неї та пристрої можуть бути придбані в Департаменті ресурсного забезпечення МВС України.

2.3. У заявках указуються найменування кожного органу Мінприроди України, для якого передбачено придбання зброї, боєприпасів та пристроїв, місцезнаходження, мета придбання, а також загальна кількість необхідної зброї, бойових припасів та пристроїв. Заявки затверджуються керівництвом Мінприроди України, органів Мінприроди і скріплюються гербовою печаткою. До них додаються також відомості про наявність вогнепальної зброї, бойових припасів та пристроїв (додаток 1).

2.4. Перед відправленням заявок до Мінприроди України вони узгоджуються з ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі (далі – ГУМВС, УМВС) за місцезнаходженням чи місцем обслуговування органу Мінприроди України та скріплюються гербовою печаткою органу внутрішніх справ або печаткою з відбитком «Дозвільна система». До прийняття рішення про узгодження заявки ГУМВС, УМВС органи внутрішніх справ перевіряють потребу в зброї, бойових припасах та пристроях за діючими Видами та нормами, наявність і придатність приміщення до зберігання зброї тощо.

2.5. Вогнепальна зброя, боєприпаси до неї та пристрої також можуть бути придбані на заводах-виготовлювачах, у підприємств, установ, організацій, які мають ліцензії МВС України на торгівлю зброєю, пристроями та патронами, за дозволами, виданими органами внутрішніх справ.

2.6. Для отримання дозволу на придбання органом Мінприроди України вогнепальної зброї, боєприпасів до неї і пристроїв до органів внутрішніх справ подаються:

• клопотання керівника органу Мінприроди України, у якому зазначається необхідна кількість вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та пристроїв;
• акт про придатність приміщення, де зберігатимуться зброя, боєприпаси до неї та пристрої, що складається комісією з представників органу внутрішніх справ (міліції), пожежного нагляду та органу Мінприроди України;
• наказ керівника органу Мінприроди України про призначення особи, відповідальної за придбання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та пристроїв (прізвище, ім'я та по батькові, дата, місце народження і проживання), довідка медичної установи, що така особа за станом здоров'я може виконувати цю роботу, копія договору страхування, довідка про складання заліків на знання матеріальної частини зброї та пристроїв, правил поводження з ними та порядку застосування;
• копія наряду на одержання (придбання) зброї, бойових припасів (стосується бойової нарізної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї) та пристроїв;
• платіжне доручення (квитанція) банку про сплату послуг, пов'язаних з видачею дозволу на придбання зброї, бойових припасів та пристроїв.

2.7. Продовження терміну дії дозволів (перереєстрація) здійснюється в порядку, передбаченому для їх видачі. При цьому документи, які були подані для отримання дозволу і не втратили юридичної сили, заново не подаються.

3. Перевезення зброї, боєприпасів та пристроїв

3.1. Для отримання дозволу на перевезення вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та пристроїв до органів внутрішніх справ подається письмове клопотання керівника органу Мінприроди України, у якому зазначаються:

• найменування, кількість вантажу (марка і заводський номер зброї, пристроїв), що буде перевозитися, вид транспорту, маршрут, початковий і кінцевий пункт перевезення, підстава перевезення, термін;
• відомості про осіб, відповідальних за перевезення і охорону вантажу в дорозі (прізвище, ім'я, по батькові, дата, місце народження і проживання, дані про зброю, якою буде озброєна охорона), копія договору про охорону;
• платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних з видачею дозволу на перевезення зброї, боєприпасів та пристроїв.

3.2. Перевезення вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та пристроїв здійснюється автомобільним транспортом згідно з вимогами чинних нормативних документів щодо безпеки перевезення небезпечних вантажів цим транспортом. Керівник органу Мінприроди України для супроводу цього вантажу повинен призначити не менше двох осіб, озброєних відомчою вогнепальною зброєю. У разі її відсутності охорона здійснюється працівниками підрозділів Державної служби охорони при МВС України. Під час перевезення вогнепальної зброї та пристроїв (50 і більше одиниць), патронів до вогнепальної зброї (20 000 штук і більше) охорона здійснюється виключно працівниками Державної служби охорони.
Для перевезення мають бути виділені криті автомашини. Зброя і боєприпаси мають бути упаковані в пристосовану тару, яка опечатується або опломбовується.

3.3. Пересилання поштою вогнепальної зброї, бойових припасів до неї та пристроїв забороняється.

4. Зберігання, облік і використання зброї, боєприпасів та пристроїв

4.1. Вогнепальна зброя, боєприпаси та пристрої, придбані органами Мінприроди України, належать до відомчої зброї. Забороняється використовувати їх не за призначенням, передавати стороннім особам, продавати окремим громадянам, зберігати в місцях проживання держінспекторів, за винятком випадків, передбачених у п. 4.11 цієї Інструкції.

4.2. Передання вогнепальної зброї, боєприпасів та пристроїв з одного органу Мінприроди України в інший проводиться тільки за дозволами органів внутрішніх справ. Орган Мінприроди України, який здійснив передання зброї, бойових припасів та пристроїв зобов'язаний в п'ятиденний термін письмово повідомити про це орган внутрішніх справ, у якому зброя перебуває на обліку, указавши кількість, марку, калібр, номер кожної одиниці зброї, пристроїв, що були передані, кількість і калібр бойових припасів. До повідомлень додається дозвіл на зберігання зброї для його переоформлення.

4.3. Керівники органів Мінприроди України впродовж десяти днів з дня придбання, отримання вогнепальної зброї та пристроїв зобов'язані одержати в органі внутрішніх справ дозвіл на право її зберігання та використання.

4.4. Для отримання дозволу на право зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів та пристроїв керівник органу Мінприроди України подає до органу внутрішніх справ клопотання, у якому зазначаються:

• кількість придбаної зброї та пристроїв, система, калібр, номер, рік випуску кожної одиниці;
• наявність умов для надійного зберігання зброї та пристроїв (опис приміщення, технічних засобів захисту, наявність охорони, акт обстеження тощо);
• дані про осіб, які відповідають за зберігання і використання зброї і пристроїв, та осіб, які мають доступ до зброї та пристроїв, у тому числі про держінспекторів органу Мінприроди України (прізвище, ім'я та по батькові, особовий листок обліку кадрів, довідки медичної установи, що такі особи за станом здоров'я можуть виконувати вказані роботи, копії договорів страхування, довідки про складання заліків на знання матеріальної частини зброї та пристроїв, правил поводження з ними та порядку застосування);
• наказ керівника органу Мінприроди України про призначення особи (осіб), відповідальної за зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів та пристроїв;
• платіжне доручення (квитанція) банку про перерахування плати за послуги, пов'язані з видачею дозволу на зберігання зброї та пристроїв.

У разі відкриття нового об'єкта, призначеного для зберігання зброї та пристроїв акт про придатність приміщення складається комісією, до складу якої входять представники органів внутрішніх справ (дозвільної системи, Державної служби охорони), пожежного нагляду, інших зацікавлених міністерств та центральних органів виконавчої влади (за їх згодою), а також органу Мінприроди України, що відкриває об'єкт.

4.5. Вогнепальна зброя, боєприпаси до неї та пристрої зберігаються в спеціально обладнаному сховищі, яке повинно відповідати таким вимогам:

• бути ізольованим від інших підсобних приміщень, мати капітальні стіни, міцні перекриття на стелі та підлозі. Внутрішні стіни (перегородки) повинні бути еквівалентні за міцністю спарованим гіпсобетонним панелям завтовшки 80 мм кожна з прокладеними між ними сталевими ґратами або цегляній стінці завтовшки не менше 120 мм, армовані сталевою сіткою. У раніше побудованих спорудах допускаються перегородки з дощок, зміцнених сталевими ґратами;
• мати двоє дверей з міцними і надійними замками, при цьому зовнішні – дощані однопільні товщиною не менше 40 мм, оббиті з двох боків оцинкованим покрівельним залізом, із загином країв листа на торець дверей, або металеві; внутрішні – ґратчасті залізні. Зовнішні двері повинні зачинятися на два внутрішні замки і опечатуватися або опломбовуватися. Внутрішні ґратчасті двері зачиняються на внутрішній або навісний замок, обрамлення дверних прорізів кімнати для зберігання зброї виготовляється із залізного профілю. У раніше побудованих спорудах допускаються дерев'яні двері, коробки, зміцнені залізним кутом розміром 30×40 мм, завтовшки не менше 5 мм, прикріплені до стіни не менше ніж десятьма штирями зі сталевої арматури діаметром 10–12 мм і завдовжки не менше 120–150 мм;
• мати на віконних прорізах із середини приміщення або між рамами сталеві ґрати. У приміщеннях, розташованих на першому поверсі, віконні прорізи обладнуються внутрішніми залізними або дерев'яними, оббитими з двох боків оцинкованою сталлю, віконницями. Кінці прутів ґрат у віконних прорізах забиваються в стіну на глибину не менше 30 мм і заливаються бетонним розчином. Віконниці повинні замикатися на навісні замки;
• ґрати, які встановлюються у дверні, віконні прорізи, для зміцнення стін (перегородок) виконуються зі сталевого прута діаметром не менше 15 мм. Кожне перехрестя прута зварюється, утворюючи вічка не більше 150×150 мм;
• бути обладнаним у два і більше рубежі охоронно-пожежною сигналізацією, виконаною прихованою проводкою до щитка електроживлення, з установленням датчиків на вікнах, дверях, люках, стінах, стелі, підлозі, що спрацьовує на відчинення або злом сейфів, шаф, де зберігаються зброя і бойові припаси, а також на появу людини в середині приміщення. Ці приміщення мають бути передані під охорону Державної служби охорони органів внутрішніх справ у встановленому порядку, з підключенням сигналізації на пульт централізованого нагляду. Допускається прокладання шлейфів охоронної сигналізації в трубах тільки в середині приміщення по залізобетонних і бетонних будівельних конструкціях;
• мати протипожежні засоби та опис майна, у який заносяться дані про кількість шаф, сейфів, металевих ящиків із зазначенням їх номерів і якою печаткою опечатуються. У разі наявності вентиляційних вікон, люків на них повинні встановлюватися залізні ґрати зі сталевого прута діаметром не менше 15 мм з вічками розміром не більше 100×100 мм, які унеможливлюють проникнення через ці системи. Стулки в стінах, призначені для прокладання інженерних мереж, повинні мати діаметр не більше 200 мм.

4.6. Від сховища (збройової кімнати) і металевих шаф (сейфів) зі зброєю, боєприпасами та пристроями має бути два комплекти ключів. Один комплект ключів постійно міститься в особи, яка відповідає за зберігання зброї, боєприпасів та пристроїв, дублікат – в опечатаному пеналі повинен зберігатися в керівника органу Мінприроди України, на ім'я якого видано дозвіл на зберігання зброї.

4.7. Вогнепальна зброя та пристрої мають зберігатися окремо від боєприпасів в металевих шафах (сейфах), стінки яких повинні бути завтовшки не менше 3 мм, з надійними (не менше двох) внутрішніми замками. Двері шаф для міцності укріплюються металевими накладками або косинцями.
На дверях шафи з внутрішнього боку має бути опис зброї за номерами. Допускається зберігання вогнепальної зброї та пристроїв у важких сейфах, які мають внутрішні замки.

4.8. Забороняється спільне зберігання зі зброєю, боєприпасами та пристроями навчально-наочних приладів, спортивного реманенту та інших предметів. Матеріал для обтирання, мастило і луг, приладдя для чищення і змазування зброї та пристроїв зберігаються у спеціально відведених для цього місцях, окремо від зброї, боєприпасів та пристроїв.

4.9. В органах Мінприроди України вогнепальна зброя, боєприпаси та пристрої зберігаються відповідно до вимог, викладених у п. 4.5 цієї Інструкції. У разі неможливості обладнання збройової кімнати для зберігання зброї та пристроїв сигналізацією з виводом на пульт централізованого нагляду органів внутрішніх справ, як виняток, за погодженням з МВС України вона обладнується автономною сигналізацією з установленням датчиків на стінах, стелі, віконних рамах з виведенням її сигналу, крім вартового приміщення (поста охорони), на найближчий озброєний пост.
Особи, які відповідають за зберігання і використання зброї та пристроїв в органі Мінприроди, зобов'язані щодня перед здаванням зброї та пристроїв під охорону перевіряти наявність усіх одиниць вогнепальної зброї та пристроїв згідно з книгою обліку видачі і прийняття вогнепальної зброї і бойових припасів (додаток 2) та книгою обліку видачі і прийняття пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів.

4.10. Боєприпаси, використані з навчальною метою (практичні стрільби) або в результаті застосування зброї та пристроїв під час несення служби, а також загублені, списуються за актом списання боєприпасів (додаток 3) із залученням роздавально-здавальних відомостей про боєприпаси на складі (додаток 4) та роздавально-здавальних відомостей про боєприпаси в тирі (додаток 5), а в разі потреби – матеріалів службового розслідування причин застосування зброї, пристроїв або втрати боєприпасів. Акт складається не пізніше наступного дня після застосування чи втрати та затверджується керівником органу Мінприроди України і повинен зберігатися в особи, яка відповідає за зберігання зброї та пристроїв. Копія акта в той самий день передається до органу внутрішніх справ, який видав дозвіл на зберігання зброї, боєприпасів та пристроїв. Списання відповідно фіксується в книзі обліку видачі і прийняття вогнепальної зброї і боєприпасів та книзі обліку видачі і прийняття пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів.

4.11. За узгодженням з органами внутрішніх справ, у виняткових випадках, допускається зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та пристроїв за місцем проживання держінспекторів органів Мінприроди України. При цьому вогнепальна зброя, боєприпаси до неї та пристрої повинні зберігатися у міцно прикріплених до підлоги та стіни металевих ящиках (шафах), товщина стінок яких повинна бути не менше 3 мм, з надійними (не менше двох) внутрішніми замками.

4.12. За клопотанням керівників органів Мінприроди України територіальними органами внутрішніх справ видаються індивідуальні дозволи на право зберігання і носіння відомчої вогнепальної зброї та пристроїв держінспекторами органів Мінприроди України. При цьому в дозволі робиться відмітка «відомчий», і він є підставою для зберігання, носіння та використання зброї та пристроїв.
До клопотання керівників органів Мінприроди України додаються такі документи:

• список осіб із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження та проживання, довідки медичної установи, що такі особи за станом здоров'я можуть виконувати вказані роботи, копії договору страхування;
• довідки про складання особами заліків на знання матеріальної частини зброї та пристроїв, правил поводження з ними та порядку застосування;
• копія наказу керівника органу Мінприроди України про призначення осіб для виконання робіт, пов'язаних із використанням зброї, пристроїв та її закріплення за ними;
• дві фотокартки розміром 3×4 см;
• платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг за одержання дозволу.

У клопотанні обов'язково зазначається мета отримання дозволу.

4.13. Індивідуальні дозволи на право носіння вогнепальної зброї та пристроїв держінспекторам органів Мінприроди України видаються органами внутрішніх справ з обов'язковим проставленням у них штампа «Є дійсним під час виконання службових обов'язків».

4.14. В органах Мінприроди України, які використовують вогнепальну зброю, боєприпаси та пристрої, повинні вестись книги обліку вогнепальної зброї і бойових припасів (додаток 6) та обліку видачі і прийняття пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів (додаток 7), які пронумеровуються, прошнуровуються і скріплюються печаткою місцевого органу внутрішніх справ.

4.15. Облік видачі і прийняття вогнепальної зброї, боєприпасів, а також пристроїв, що видаються держінспекторам органів Мінприроди України на час несення служби, здійснюється в книзі обліку видачі і прийняття вогнепальної зброї і бойових припасів та книзі обліку видачі і прийняття пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів.
Видача вогнепальної зброї та пристроїв здійснюється за окремими розпорядженнями, наказами чи вказівками керівників органів Мінприроди України та лише на час виконання держінспекторами службових обов'язків.

4.16. Не придатна для подальшого використання вогнепальна зброя, боєприпаси до неї та пристрої здаються безкоштовно органами Мінприроди України в органи внутрішніх справ, які видали дозвіл на її придбання або зберігання.

4.17. Зайва, але придатна для подальшого використання вогнепальна зброя, боєприпаси до зброї та пристрої, що належать органам Мінприроди України, здаються за місцем їх придбання або передаються в інші органи Мінприроди України з дозволу органів внутрішніх справ.

4.18. Керівники органів Мінприроди України відповідальні за стан обліку, зберігання і правильне використання вогнепальної зброї, боєприпасів та пристроїв.

5. Спеціальні засоби

5.1. Упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії (далі – газові балончики) належать до спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

5.2. Спеціальні засоби придбаваються органами Мінприроди України у підприємств, установ та організацій, які мають право торгівлі ними, за клопотанням органів Мінприроди України, погодженим з органами внутрішніх справ.

5.3. Органи Мінприроди України та держінспектори цих органів зобов'язані забезпечити умови зберігання, що виключають втрату та можливість крадіжки спеціальних засобів. Ці засоби повинні зберігатися у дерев'яних або металевих ящиках, у місцях їх постійного зберігання в органах Мінприроди України та видаватися на час виконання держінспекторами органів Мінприроди України службових обов'язків. До них не повинні мати доступ сторонні особи.

5.4. За узгодженням з органами внутрішніх справ, як виняток, допускається зберігання спеціальних засобів за місцем проживання держінспекторів органів Мінприроди України. При цьому спецзасоби повинні зберігатися у міцно прикріплених до підлоги та стіни металевих ящиках (шафах), товщина стінок яких повинна бути не менше 3 мм, з надійними (не менше двох) внутрішніми замками.

5.5. В органах Мінприроди України, які використовують спеціальні засоби, мають вестись книги обліку спеціальних засобів (додаток 8), які пронумеровуються, прошнуровуються і скріплюються печаткою місцевого органу внутрішніх справ.

5.6. Облік видачі і прийняття спеціальних засобів, що видаються держінспекторам органів Мінприроди України на час несення служби, здійснюється в книзі обліку видачі і прийняття спеціальних засобів (додаток 9).
Видача спеціальних засобів повинна здійснюватися за окремими розпорядженнями, указівками керівників органів Мінприроди України.

5.7. Використані та не придатні для подальшого користування спеціальні засоби підлягають утилізації в установленому порядку.

6. Порядок застосування вогнепальної зброї, пристроїв та спеціальних засобів

6.1. Держінспектори органів Мінприроди України, які відповідно до чинного законодавства мають право на носіння відомчої зброї під час виконання службових обов'язків, мають право застосовувати її як крайній захід відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.92 N 575 (575-92-п) «Про затвердження Положення про порядок застосування вогнепальної зброї».

6.2. Держінспектори органів Мінприроди України мають право застосовувати газові балончики відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.93 N 706 (706-93-п) «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії».

6.3. Держінспектори органів Мінприроди України мають право застосовувати вогнепальну зброю та пристрої у таких випадках:

• для відбиття групового та збройного нападу на зазначену особу, членів її сім'ї або окремих громадян, якщо їхньому життю чи здоров'ю загрожує небезпека;
• для захисту від злочинних посягань на своє житло та майно;
• для затримання особи, яка вчинила злочин і намагається втекти або вчинити збройний опір;
• для відбиття збройного чи групового нападу на приміщення державного і громадського підприємства, установи, організації, де працює ця посадова особа;
• для знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров'ю посадової особи, членів її сім'ї або окремим громадянам.

6.4. Використанню вогнепальної зброї та пристроїв, за винятком випадків, коли життю держінспекторів органів Мінприроди України чи життю інших громадян загрожує безпосередня небезпека, має передувати попередження про намір їх застосування.

6.5. Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю та пристрої при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи, а також щодо жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку чи з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх (крім випадків учинення ними групового нападу, що загрожує життю чи здоров'ю громадян, або збройного нападу чи збройного опору).

6.6. Використанню спеціальних засобів, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на держінспекторів органів Мінприроди України, має передувати попередження про намір їх застосування.

6.7. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника.

6.8. Забороняється застосовувати спеціальні засоби у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
Категорично забороняється застосовувати спеціальні засоби до працівників правоохоронних та природоохоронних органів під час виконання ними своїх службових обов'язків.

Начальник Державної екологічної інспекції – Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища
Г. Пуга

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про тваринний світ

Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природногосередовища, національним багатством України, джерелом духовного таестетичного збагачення і виховання людей, об'єктом науковихдосліджень, а також важливою базою для одержання промислової ілікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальнихцінностей.

В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні заучастю підприємств, установ, організацій і громадян здійснюютьсязаходи щодо охорони, науково обгрунтованого, невиснажливоговикористання і відтворення тваринного світу.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про охорону, використання і відтворення тваринного світу

Відносини у галузі охорони, використання і відтвореннятваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природноїволі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, грунтіта повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України абоналежать до природних багатств її континентального шельфу тавиключної (морської) економічної зони, регулюються КонституцієюУкраїни (254к/96-ВР), цим Законом, законами України «Про охоронунавколишнього природного середовища» (1264-12), «Про мисливськегосподарство та полювання» (1478-14) та іншиминормативно-правовими актами.

Відносини у галузі охорони, використання і відтвореннясільськогосподарських, свійських тварин, а також діяльність, пов'язана з охороною і використанням залишків викопних тварин, регулюються відповідним законодавством України.

Стаття 2. Завдання законодавства України про охорону, використання і відтворення тваринного світу

Завданнями законодавства України про охорону, використання івідтворення тваринного світу є:

• регулювання відносин у галузі охорони, використання івідтворення об'єктів тваринного світу;
• збереження та поліпшення середовища існування диких тварин;
• забезпечення умов збереження всього видового і популяційногорізноманіття тварин.

Стаття 3. Об'єкти тваринного світу

Об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цьогоЗакону, є:

• дикі тварини – хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційномурізноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечкитощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються унапіввільних умовах чи в неволі;
• частини диких тварин (роги, шкіра тощо);
• продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

Об'єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місцятокування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних читимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що єсередовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.

Стаття 4. Дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу як природний ресурс загальнодержавного значення

Дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межахтериторії України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на якіпоширюється дія цього Закону і які перебувають у державнійвласності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленомузаконодавством порядку набуті у комунальну або приватну власністьі визнані об'єктами загальнодержавного значення, належать доприродних ресурсів загальнодержавного значення.

Стаття 5. Право власності на об'єкти тваринного світу

Право власності на об'єкти тваринного світу набувається тареалізується відповідно до Конституції України, цього Закону таінших законів України.

Об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природноїволі і знаходяться в межах території України, її континентальногошельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами прававласності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника об'єктівтваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавногозначення, здійснюють органи державної влади та органи місцевогосамоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Кожний громадянин має право користуватися об'єктамитваринного світу – об'єктами права власності Українського народувідповідно до цього Закону та інших законів України.

Об'єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати удержавній, комунальній та приватній власності.

Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороноюдержави незалежно від права власності на них.

Стаття 6. Право державної і комунальної власності на об'єкти тваринного світу

Об'єкти тваринного світу, які утримуються (зберігаються) підприємствами, установами та організаціями державної абокомунальної форми власності, є об'єктом права державної абокомунальної власності.

Стаття 7. Право приватної власності на об'єкти тваринного світу

Об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набутііншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватнійвласності юридичних та фізичних осіб.

Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринногосвіту (крім добутих у порядку загального використання) повиннабути підтверджена відповідними документами, що засвідчуютьзаконність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отриманняу спадок тощо, які видаються в установленому законодавствомпорядку.

У передбаченому законом порядку права власників об'єктівтваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цихоб'єктів, навколишнього природного середовища та захисту правгромадян.

Стаття 8. Припинення права приватної власності на об'єкти тваринного світу

Право приватної власності на об'єкти тваринного світуприпиняється у разі:

• жорстокого поводження з дикими тваринами;
• встановлення законодавчими актами заборони щодо перебування уприватній власності окремих об'єктів тваринного світу.

Право приватної власності на об'єкти тваринного світу можеприпинятися і в інших випадках, передбачених законом.

Право приватної власності на об'єкти тваринного світу увипадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бутиприпинено в судовому порядку за позовами органів контролю в галузіохорони, використання і відтворення тваринного світу абопрокурора.

Стаття 9. Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу

Під час проведення заходів щодо охорони, раціональноговикористання і відтворення тваринного світу, а також під часздійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовищеіснування диких тварин та стан тваринного світу, повиннозабезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:

• збереження умов існування видового і популяційногорізноманіття тваринного світу в стані природної волі;
• недопустимість погіршення середовища існування, шляхівміграції та умов розмноження диких тварин;
• збереження цілісності природних угруповань диких тварин;
• додержання науково обгрунтованих нормативів і лімітіввикористання об'єктів тваринного світу, забезпеченняневиснажливого їх використання, а також відтворення;
• раціональне використання корисних властивостей і продуктівжиттєдіяльності диких тварин;
• платність за спеціальне використання об'єктів тваринногосвіту;
• регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорониздоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди довкіллю, господарській та іншій діяльності;
• урахування висновків екологічної експертизи щодо об'єктівгосподарської та іншої діяльності, які можуть негативно впливатина стан тваринного світу.

Стаття 10. Права та обов'язки громадян у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу

Громадяни відповідно до закону мають право:

• на загальне і спеціальне використання об'єктів тваринногосвіту;
• мати у власності окремі об'єкти тваринного світу;
• на компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами.

Громадяни відповідно до закону зобов'язані:

• охороняти тваринний світ і середовище перебування дикихтварин;
• сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу;
• використовувати об'єкти тваринного світу відповідно дозакону;
• відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світувнаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використанняі відтворення тваринного світу.

Громадяни мають й інші права та обов'язки, передбаченізаконом.

Розділ II
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ, ТА ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 11. Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу

Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють КабінетМіністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноваженіцентральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використанняі відтворення тваринного світу, до яких належать спеціальноуповноважений центральний орган виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів, спеціально уповноваженийцентральний орган виконавчої влади з питань мисливськогогосподарства та полювання, спеціально уповноважений центральнийорган виконавчої влади з питань рибного господарства та їхтериторіальні органи, інші спеціально уповноважені на це органивиконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Органам місцевого самоврядування законами можуть бути наданіокремі повноваження органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Стаття 12. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу

До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить:

• забезпечення реалізації визначеної Верховною Радою Українидержавної політики у галузі охорони, використання і відтвореннятваринного світу;
• забезпечення державного регулювання і контролю у галузіохорони, використання і відтворення тваринного світу;
• здійснення управління об'єктами тваринного світу державноївласності відповідно до закону;
• розроблення та здійснення загальнодержавних програм у галузіохорони, використання і відтворення тваринного світу;
• затвердження порядку встановлення екологічних нормативів, лімітів та видачі відповідних дозволів чи інших документів направо використання об'єктів тваринного світу як природного ресурсузагальнодержавного значення;
• організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародногоспівробітництва у галузі охорони, використання і відтвореннятваринного світу;
• координація роботи спеціально уповноважених центральнихорганів виконавчої влади у галузі охорони, використання івідтворення тваринного світу;
• здійснення інших повноважень, передбачених законом.

Стаття 13. Повноваження спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу

До повноважень спеціально уповноважених центральних органіввиконавчої влади у галузі охорони, використання і відтвореннятваринного світу належить:

• реалізація державної політики у галузі охорони, використанняі відтворення тваринного світу;
• здійснення державного регулювання і контролю у галузіохорони, використання і відтворення тваринного світу;
• здійснення нормативного регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
• організація робіт з охорони, використання і відтворенняоб'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища їхіснування, умов розмноження і шляхів міграції;
• вирішення відповідних питань у сфері користування об'єктамитваринного світу;
• координація діяльності органів державної влади, підприємств, установ, організацій та громадян у галузі охорони, використання івідтворення тваринного світу;
• розроблення порядку видачі відповідних дозволів чи іншихдокументів на право використання об'єктів тваринного світу, атакож забезпечення видачі таких документів на право використанняоб'єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсівзагальнодержавного значення;
• прийняття рішення про припинення використання об'єктівтваринного світу у випадках, передбачених цим Законом;
• встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринногосвіту, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулюванняздійснення полювання, рибальства та інших видів використанняоб'єктів тваринного світу;
• визначення за погодженням із центральним органом виконавчоївлади з питань фінансів вартості відповідних дозволів чи іншихдокументів на право добування об'єктів тваринного світу;
• подання в установленому порядку документів з питань надання укористування мисливських угідь та рибогосподарських воднихоб'єктів органам, які уповноважені приймати рішення про надання укористування таких угідь та об'єктів;
• видача відповідних дозволів чи інших документів на правопереселення об'єктів тваринного світу, організація роботи з їхштучного відтворення;
• забезпечення ведення державного обліку чисельності та облікуобсягів добування об'єктів тваринного світу;
• організація роботи щодо укладення відповідно до закону зкористувачами мисливських угідь та рибогосподарських воднихоб'єктів договорів про умови здійснення діяльності щодо охорони, використання і відтворення тваринного світу, здійснення контролюза виконанням цих договорів;
• ведення моніторингу та державного кадастру тваринного світу;
• здійснення інших повноважень, передбачених законом.

Стаття 14. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районнихдержавних адміністрацій у галузі охорони, використання івідтворення тваринного світу належить:

• реалізація державної політики у галузі охорони, використанняі відтворення тваринного світу;
• здійснення контролю за додержанням вимог законодавства проохорону, використання і відтворення тваринного світу юридичними тафізичними особами;
• розроблення та забезпечення виконання державних, місцевих таінших територіальних програм з питань охорони, використання івідтворення тваринного світу;
• погодження в установленому порядку питань, що стосуютьсянадання в користування мисливських угідь та рибогосподарськихводних об'єктів;
• організація і здійснення державного регулювання та контролюза охороною, використанням і відтворенням тваринного світу, забезпеченням ведення моніторингу, державного кадастру тадержавного обліку об'єктів тваринного світу, які перебувають на їхтериторії;
• встановлення відповідно до закону обмежень щодо використанняоб'єктів тваринного світу;
• забезпечення додержання вимог законодавства у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
• погодження питань щодо розміщення підприємств, іншихоб'єктів, які можуть негативно впливати на стан тваринного світу;
• взаємодія з органами місцевого самоврядування з питаньохорони, використання і відтворення тваринного світу;
• здійснення інших повноважень, передбачених законом.

Стаття 15. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світуналежить:

• організація розроблення і затвердження республіканських таінших територіальних програм з питань охорони, використання івідтворення тваринного світу;
• вирішення в установленому законодавством порядку питань щодонадання в користування мисливських угідь та рибогосподарськихводних об'єктів;
• організація та здійснення заходів щодо охорони тваринногосвіту та поліпшення середовища його існування;
• здійснення інших повноважень, передбачених законом.

Розділ III
ВИКОРИСТАННЯ ОБ'ЄКТІВ ТВАРИННОГО СВІТУ

Стаття 16. Загальне використання об'єктів тваринного світу

Громадянам гарантується право безоплатного загальноговикористання об'єктів тваринного світу для задоволення життєвонеобхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо).

Загальне використання об'єктів тваринного світу здійснюєтьсябез вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у воднихоб'єктах загального користування в межах встановленихзаконодавством обсягів безоплатного вилову).

У порядку загального використання об'єктів тваринного світуздійснюється використання корисних властивостей життєдіяльностітварин – природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо, а також використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілях, незаборонених законом.

Під час здійснення загального використання об'єктівтваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їхньогожитла та інших споруд (нір, хаток, лігв, гнізд, мурашників, бобрових загат тощо), порушення середовища існування тварин іпогіршення умов їх розмноження.

Стаття 17. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу

До спеціального використання об'єктів тваринного світуналежать усі види використання тваринного світу (за виняткомпередбачених законодавством випадків безоплатного любительського іспортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) ізприродного середовища.

Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядкуведення мисливського і рибного господарства здійснюється знаданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддямита рибогосподарськими водними об'єктами.

Спеціальне використання об'єктів тваринного світуздійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.Ця вимога поширюється також на власників чи користувачівземельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єктитваринного світу.

Стаття 18. Збір за спеціальне використання об'єктів тваринного світу

За спеціальне використання об'єктів тваринного світусправляється збір.

Збір справляється за такі види спеціального використанняоб'єктів тваринного світу:

• мисливство;
• рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин;
• використання диких тварин з метою отримання продуктів їхжиттєдіяльності;
• добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання ірозведення у напіввільних умовах чи в неволі;
• використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях у разі їхвилучення з природного середовища з метою отримання прибутку.

Розмір збору встановлюється залежно від виду (групи видів) тварин, мети та обсягів їх використання, поширення та цінності, зурахуванням місцезнаходження, якості, продуктивності території таінших екологічних і економічних факторів.

Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях (якщо це непов'язане з отриманням прибутку), з метою відтворення тваринногосвіту, порятунку диких тварин, які зазнають лиха, регулюваннячисельності диких тварин в інтересах охорони здоров'я населення івідвернення заподіяння шкоди природному середовищу, господарськійта іншій діяльності, а також регулювання чисельності хижих ішкідливих тварин у порядку ведення мисливського і рибногогосподарства здійснюється без справляння збору.

Порядок справляння і розміри збору за спеціальне використанняоб'єктів тваринного світу встановлюються Кабінетом МіністрівУкраїни.

Стаття 19. Умови і підстави припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу

Право спеціального використання об'єктів тваринного світуприпиняється в разі:

• закінчення строку, на який було надано відповідний дозвіл чиінший документ на право їх використання;
• добровільної відмови підприємств, установ, організацій тагромадян від використання об'єктів тваринного світу;
• припинення діяльності підприємств, установ, організацій тагромадян, які використовували об'єкти тваринного світу;
• порушення встановленого законодавством порядку та умовспеціального використання об'єктів тваринного світу.

Право використання об'єктів тваринного світу може бути такожприпинено на підставі рішення суду в разі систематичногоневиконання підприємствами, установами, організаціями тагромадянами встановлених законодавством правил, норм та іншихвимог або договірних обов'язків щодо охорони, використання івідтворення об'єктів тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законом.

Припинення права спеціального використання об'єктівтваринного світу здійснюється в порядку, визначеномузаконом.

Припинення права спеціального використання об'єктівтваринного світу не звільняє підприємства, установи, організаціїта громадян від зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяноївнаслідок порушення законодавства про охорону, використання івідтворення тваринного світу.

Стаття 20. Види використання об'єктів тваринного світу

За умови додержання вимог цього Закону та іншихнормативно-правових актів можуть здійснюватися такі видивикористання об'єктів тваринного світу:

• мисливство;
• рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин;
• використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;
• використання корисних властивостей життєдіяльності тварин -природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо;
• використання диких тварин з метою отримання продуктів їхжиттєдіяльності;
• добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання ірозведення у напіввільних умовах чи в неволі.

Законами можуть бути передбачені й інші види використанняоб'єктів тваринного світу.

Стаття 21.Мисливство

Мисливством вважається вид спеціального використаннятваринного світу шляхом добування диких звірів та птахів, щоперебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільнихумовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об'єктамиполювання.

Для організації та ведення мисливського господарстванадаються у користування спеціально визначені для цього мисливськіугіддя.

Користувачами мисливських угідь можуть бути спеціалізованімисливські господарства, інші підприємства, установи таорганізації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для веденнямисливського господарства з наданням в їх користування мисливськихугідь.

Стаття 22. Право на полювання

Право на полювання в межах визначених для цього мисливськихугідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку іодержали відповідні документи, що засвідчують право на полювання.

Стаття 23. Документи на право полювання

Документами на право полювання є:

• посвідчення мисливця;
• щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушеньправил полювання з відміткою про сплату державного мита;
• дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільнакартка тощо);
• відповідний дозвіл на право користування вогнепальноюмисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю);
• паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів іптахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разіїх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під часздійснення полювання, транспортування або перенесення продукціїполювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноваженихздійснювати контроль у галузі мисливського господарства таполювання.

Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка облікудобутої дичини і порушень правил полювання видаються спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузімисливського господарства та полювання або його територіальнимиорганами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь

Організація і ведення мисливського господарства, полювання танадання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про мисливське господарство таполювання» (1478-14), іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 25. Рибальство

Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.

На території України відповідно до законодавства можездійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання укористування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимогищодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 26. Промислове рибальство

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядкуспеціального використання об'єктів тваринного світу надаєтьсяправо ведення промислового рибальства, включаючи промисел воднихбезхребетних на промислових ділянках рибогосподарських воднихоб'єктів та континентальному шельфі України.

До рибогосподарських водних об'єктів належать усі поверхневі, територіальні і внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування, вирощуваннячи розведення риби та інших об'єктів водного промислу або маютьзначення для природного відтворення їх запасів, а також виключна (морська) економічна зона та акваторія у межах континентальногошельфу України.

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) визначається Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації і громадяни, яким наданов користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), дляведення промислового рибальства, включаючи промисел воднихбезхребетних, зобов'язані дотримуватися вимог, передбаченихстаттею 34 цього Закону, а також здійснювати інші заходи, щозабезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умоввідтворення рибних запасів, та утримувати в належному санітарномустані прибережні захисні смуги в місцях здійснення промисловогорибальства.

Стаття 27. Любительське і спортивне рибальство

У порядку загального використання об'єктів тваринного світугромадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяєтьсябезоплатне любительське і спортивне рибальство для особистогоспоживання (без права реалізації) у визначених відповідно дозаконодавства водних об'єктах загального користування у межахвстановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умовидодержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальствоздійснюються на праві спеціального використання об'єктівтваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни відповідно до цього та інших законів.

Стаття 28. Використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях

Використання об'єктів тваринного світу, які перебувають устані природної волі, в наукових, культурно-освітніх, виховних таестетичних цілях здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами безоплатно і без відповідних дозволівчи інших документів, якщо при цьому об'єкти тваринного світу невилучаються (в тому числі тимчасово) із природного середовища, тваринам та середовищу їх існування не завдається шкоди, непорушуються права власників та користувачів природних ресурсів.

Використання об'єктів тваринного світу, які перебувають унапіввільних умовах чи в неволі, для наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілей може здійснюватися за плату безвилучення тварин із середовища їх існування.

Вилучення об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях із природногосередовища допускається тільки за відповідними дозволами чи іншимидокументами, які видаються згідно з правилами, встановленимиспеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади зпитань екології та природних ресурсів.

У разі необхідності спеціально уповноважені центральні органивиконавчої влади у галузі охорони, використання і відтвореннятваринного світу та їх територіальні органи можуть встановлюватиобмеження, а також постійну чи тимчасову заборону використанняоб'єктів тваринного світу або вилучення об'єктів тваринного світув наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях.Підприємства, установи, організації та громадяни, які в зазначенихцілях вилучають об'єкти тваринного світу з природного середовища, зобов'язані забезпечувати комплексне використання їх і збереженнядля подальших наукових досліджень добутого зоологічного матеріалу.

Стаття 29. Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин

Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин -природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощодопускається тільки без їх вилучення та знищення, погіршеннясередовища їх існування і без заподіяння тваринам іншої шкоди.

Стаття 30. Використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності

Використання диких тварин з метою отримання продуктів їхжиттєдіяльності допускається тільки без вилучення та знищеннятварин і без погіршення середовища їх існування.

Використання диких тварин з метою отримання продуктів їхжиттєдіяльності здійснюється за правилами, встановленимиспеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади зпитань екології та природних ресурсів.

Стаття 31. Добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі

Підприємствам, установам, організаціям і громадянамдозволяється добування (придбання) диких тварин з метою утриманняі розведення у напіввільних умовах чи в неволі для використанняцих тварин та отриманих продуктів їх життєдіяльності.

Тварини, вилучені з природного середовища за відповіднимдозволом чи іншим документом та за визначену у встановленомузаконодавством порядку плату, є власністю підприємств, установ, організацій та громадян, яким цей дозвіл чи інший документ буловидано.

Дикі тварини, що утримуються підприємствами, установами, організаціями та громадянами у напіввільних умовах чи в неволі безвідповідного дозволу чи інших документів на право вилучення їх зприродного середовища, що засвідчують законність їх набуття, вважаються незаконно набутими.

Правила добування диких тварин, а також їх утримання ірозведення у напіввільних умовах чи в неволі встановлюютьсяспеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади зпитань екології та природних ресурсів за погодженням з спеціальноуповноваженими центральними органами виконавчої влади з питаньмисливського господарства та полювання і рибного господарства.

Стаття 32. Регулювання чисельності диких тварин

В інтересах охорони здоров'я і безпеки населення, запобіганнязахворюванням сільськогосподарських та інших свійських тварин, відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, господарській та іншій діяльності здійснюються заходи, спрямованіна регулювання чисельності окремих видів диких тварин.

Ці заходи повинні здійснюватися способами, які не допускали бзаподіяння шкоди іншим видам тварин і забезпечували збереженнясередовища існування диких тварин.

Види диких тварин, чисельність яких підлягає регулюванню, порядок проведення відповідних заходів щодо регулювання їхчисельності визначаються територіальними органами спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів з урахуванням науково обгрунтованихекспертних висновків та за погодженням з територіальними органамиінших спеціально уповноважених центральних органів виконавчоївлади у галузі охорони, використання і відтворення тваринногосвіту.

Регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин у порядкуведення мисливського і рибного господарства здійснюєтьсявідповідно до Закону України «Про мисливське господарство таполювання», інших нормативно-правових актів.

Стаття 33. Права користувачів об'єктами тваринного світу

Користувачі об'єктами тваринного світу в установленомузаконодавством порядку мають право:

• здійснювати спеціальне використання об'єктів тваринного світувідповідно до цього Закону;
• власності на добуті (придбані) в законному порядку об'єктитваринного світу і доходи від їх реалізації;
• оскаржувати рішення органів виконавчої влади і посадовихосіб, що порушують їх права на використання об'єктів тваринногосвіту.

Підприємства, установи, організації та громадяни, якіздійснюють ведення мисливського і рибного господарства, маютьтакож право брати участь у вирішенні питань охорони, використанняі відтворення об'єктів тваринного світу, що перебувають натериторії закріплених за ними мисливських угідь тарибогосподарських водних об'єктів.

Підприємства, установи, організації та громадяни користуютьсяй іншими правами щодо використання об'єктів тваринного світу.

Права підприємств, установ, організацій та громадян щодовикористання об'єктів тваринного світу можуть бути обмеженівідповідно до закону.

Стаття 34. Обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу

Користувачі об'єктами тваринного світу в установленомузаконодавством порядку зобов'язані:

• додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строківвикористання об'єктів тваринного світу;
• використовувати тваринний світ у способи, що не допускаютьпорушення цілісності природних угруповань і забезпечуютьзбереження тварин, яких не дозволено використовувати;
• безперешкодно допускати до перевірки всіх об'єктів, деутримуються, перероблюються та реалізуються об'єкти тваринногосвіту, представників органів, що здійснюють державний контроль заохороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їхзаконні вимоги та розпорядження;
• своєчасно вносити збір за спеціальне використання об'єктівтваринного світу.

Користувачі об'єктами тваринного світу, які здійснюютьведення мисливського та рибного господарства, також зобов'язані:

• раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, недопускати погіршення екологічного стану середовища існуваннятварин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохороннітехнології під час здійснення виробничих процесів;
• проводити первинний облік чисельності і використання дикихтварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де перебуваютьоб'єкти тваринного світу, подавати цю інформацію органам, щоздійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
• проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, втому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшеннясередовища їх існування;
• здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних, регіональних, республіканських та інших територіальних екологічнихпрограм з питань охорони, використання і відтворення тваринногосвіту;
• негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх існування, виникнення загрозизнищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходищодо профілактики і боротьби із захворюваннями;
• в межах закріпленої території здійснювати охорону об'єктівтваринного світу, дотримуватися режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території АвтономноїРеспубліки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
• самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу вразі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворюючоїздатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживатизаходів до усунення негативного впливу на тварин і середовище їхіснування;
• виконувати інші обов'язки щодо охорони і використаннятваринного світу, передбачені законом.

Стаття 35. Гарантії та захист прав власників і користувачів об'єктами тваринного світу

Шкода, заподіяна власникам і користувачам об'єктамитваринного світу, підлягає відшкодуванню в порядку, передбаченомузаконодавством.

У разі припинення права спеціального використання об'єктівтваринного світу з підстав, не передбачених статтею 19 цьогоЗакону, підприємствам, установам, організаціям та громадянам, якимбуло надано це право, надається рівноцінна можливість здійсненнясвого права.