Багато рибалок любителів хоч раз у житті хочуть зловити велику щуку у своїй водоймі. Але чи не знають, як правильно це зробити? Декілька не складних нижче порад допоможуть вирішити цю проблему.

Велика щука

Спочатку вибираємо на що ми ловитимемо. Це може бути живець або блешня. Все залежить від вашої переваги, не варто сильно загострювати на цьому увагу. Рибалка знає безліч історій, де ловилася трофейна велика щука, як на блешню, так і на живця. Визначилися, взяли снасті, приманки – вперед на водойму.

Прийшовши на річку, ставок, не поспішайте закидати вудлище. Слід правильно вибрати місце для лову від цього, залежатиме, чи зловите ви такий бажаний трофей.

Вибираємо місце в такий спосіб: щука живе і полює під корчами. Їх можна визначити по гілках, що стирчать, з води, а також уздовж очерету, якщо звичайно такий є на водоймі.

І так, нашим місцем лову стануть саме ці місця. Після того, як знайшли такі ділянки, сміливо розплутуємо спінінг і закидаємо приманку якомога ближче до обраної ділянки лову. Чекаємо. У момент активного жору чекати доведеться зовсім недовго, близько 10–15 хвилин.

І ось воно довгоочікуване клювання, ще хвилину і у вашому садку опиниться риба. Після підсікання щуки не поспішайте її одразу тягнути, дайте час заковтнути наживку.

Кілька порад для успіху

• Хижака бажано ловити рано-вранці ще до сходу сонця або вже на заході сонця і годину після нього;
• Місце харчування щуки можна визначити за характерними сплесками – це відбувається через те, що риба атакує стрімко і після удару відбувається сплеск води;
• Використовуйте лише свіжого та активного живця;
• Якщо ловите на блешню, то віддайте перевагу коллі-балкам та вертушкам срібного та бронзового відтінків.

Слідуючи цим зовсім нескладним порадам, ви зможете зловити найбільшу щуку, що мешкає в будь-якій водоймі. Гарного вам улову та приємного відпочинку!

RU: Как правильно ловить большую щуку

На вудку поплавця білого амура ловлять переважно любителі. При цьому вони використовують дуже міцну снасть – набагато міцніше, ніж для стандартного лову коропа. Зазвичай амура ловлять або навесні, або восени, але обов'язково в ясну погоду з досить високою температурою повітря. Час лову – від ранкової зорі до вечірньої. На березі бажано дотримуватися максимальної тиші, інакше обережна риба перестане годуватися, швидко піде подалі від берега або причаїться десь у гущавині водних заростей. Як підгодовування найчастіше використовується кукурудза: підійде як варена, так і консервована. Ароматизатори до неї не додаються.

Особливості лову білого амура на поплавок

Коли в прибережних чагарниках клювання геть-чисто відсутня, то амура варто пошукати на добре прогрітому, зарослому мілководді. Нерідко його вдається знайти і на чистому плесі, де є рештки рослинності.

Ніжні молоді рослини – чи не єдина приманка для цієї риби. Добре себе зарекомендували молоді кукурудзяні стебла, зав'язі огірків, нитчасті водорості, горохові листочки, конюшина, віка та алое без колючок. Найкраще закріплювати їх на гачку, використовуючи зелену нитку муліне.

Для ефективного залучення риби можна додати в приманку олію, яка виконає функцію ароматизатора. На окремих водоймищах білий амур активно цікавиться і звичайним земляним черв'яком. Наживку слід закидати трохи далі передбачуваного розташування риби, а потім повільно, з перервами підтягувати її. Між підтягуванням рекомендується кінчиком вудлища плавно посмикувати волосінь, і після кожної такої маніпуляції обов'язково її відпускати.

Якщо наживка зацікавила білого амура, то він відразу її заковтує, клює різко і найчастіше саме в той момент, коли рибалок на секунду відволікся. Тому велику роль відіграють зосередженість та уважність. Після клювання потрібно зробити швидке довге підсікання. Коли риба опиниться на гачку, необхідно постаратися швидко підтягнути її до лінії берега, не дозволяючи робити ривки, кидки та розвороти. Якщо амуру вдасться піти в зарості, витягти його звідти, швидше за все, вже не вийде.

При лові з мостів, надводних споруд або з човна після клювання необхідно зробити сильне вертикальне підсікання, усунути провисання волосіні і, не послаблюючи її, постаратися втомити білого амура у верхній воді. Виведення цієї упертої та витривалої риби буває досить тривалим, але втома рано чи пізно візьме гору, і її можна буде дістати за допомогою підсаку.

Щоб спроби упіймати амура виявилися успішними, треба пам'ятати: його головна їжа – це водна рослинність. Відповідно, найкращі місця для лову знаходяться біля берегів озер, водосховищ або річок з незначною течією, що густо заросли очеретом та іншою водною рослинністю. Травоїдного амура непогано приваблюють скошені лугові рослини, що змиваються у водойми дощами. Тому їх можна додавати в підгодовування, попередньо подрібнивши. Крім кукурудзи та манки (основних інгредієнтів) у складі підгодовування також будуть доречними перетерті квітки рослин, що ростуть навколо водойми.

RU: Ловим белого амура на поплавок

Нічний лов ляща — це дуже цікаве і результативне заняття. За спостереженнями, у багатьох водоймах його клювання в нічний час доби стає набагато активнішим, ніж у світлий час доби і трапляються більші особини.

З приходом темряви лящ йде з глибини на мілководді: до місць водопою худоби, на коси та мілини, броди, до стрімких берегів, до причалів і до місць купання людей. Зважаючи на все, такі місця більш насичені кормом.

Багато закоренілих рибалок вважають, що ляща приваблює світло від багаття на березі. Також помічено, що в повний місяць клювання ляща найбільш активне. Можливо, це можна пояснити найкращою освітленістю дна та корму. Існує такий рибальський факт: у повню набирає хід клювання ляща на глибоководді, а в молодик — на мілководді. Вплив фаз Місяця на нічний клювання риби вивчений погано, як і безліч інших явищ.

За спостереженнями, лящ підходить до берега з настанням темряви і ще в сутінках реєструється перший стрибок його виходу на годівлю, від одного до двох стрибків активності серед ночі та з настанням світанку – останній (до сходу сонця). На ранковій зірці трапляються клювання на «хорошій» відстані від берега, отже лящ повертається на глибоку денну стоянку.

У нічний час великий екземпляр може клюнути і впритул до берега. Через це рекомендується обловити спочатку всю прибережну зону. При цьому потрібно дотримуватися тиші, тихо пересуватися, не розмовляти, тому що найменший звук легко передається у воду і відлякує лящів, адже ця риба дуже обережна і полохлива.

Для роботи зі снастю, приманкою та для зняття риби з гачка найкраще мати налобний ліхтарик. Цей ліхтар завжди буде на місці і не буде втрачений у темряві, а руки залишаються вільними. Не слід світити їм на воду, тому що лящ може злякатися світла, що бігає, а світло від багаття спрямоване під меншим кутом до води, тому велика частина світла відбивається від поверхні і до дна дістає лише мала частина світлового потоку, що менш небажано в цій справі. Чим вище джерело світла над водою, тим більша частина потоку проникає в товщу води і освітлює дно.

Підгодовування використовують рослинну ароматизовану з додаванням опариша і мотиля. На вечірній зорі виготовляють глиняні кульки (якщо є течія), із закатаним у них підгодовуванням і заздалегідь їх кидають у місце майбутнього нічного лову. Для водойм без течії кульки можна робити зі звичайної сирої землі. Під час лову можна підкидати підгодовування, але дуже обережно, намагаючись не зробити сплеск сильним, бажано розсипом.

Снасті краще використовувати донні або вудки поплавця з фосфорними поплавцями. На донку, як сигналізатор клювання, зазвичай використовується звичайний дзвіночок і його звук може насторожити зграю лящів. Для цього можна тримати волосінь внатяг, намотавши її на палець, адже по ній чудово передаються удари риби в палець.

RU: Ночная ловля леща