Заєць-русак – це звичайнісінький вид зайців. Разом із кроликами та пищухами ці представники ссавців належать до загону зайцеподібних.

Зовнішній вигляд зайця-русака

Достатньо велика особина. Дорослий самець має довжиною тіла 57–68 см, а вага приблизно 4–6 кг. Найбільше великих тварин ви зможете зустріти на північних та північно-східних територіях. Часто його можна сплутати з біляком, проте слід запам'ятати, що у русаків вуха набагато довші (від 9,4 до 14 см). Та й хвіст у них зовсім інший за формою, більше нагадує клин завдовжки 7,2 – 14 см. Колір очей зазвичай червоно-коричневий. Задні лапи більш потужні, ніж у біляка, а ось передні навпаки: більш тонкі і короткі. Стандартні ступні близько 13,6 – 18,5 см. Така будова обумовлена?? тим, що звичне місце існування для них та, де кількість випадання снігу мінімальна і сніговий покрив, що утворився, не глибокий.

Влітку можна зустріти особин даного виду в рудому, бурому, сірому та коричневому забарвленні. Сама шерсть дуже гладка, приємна на дотик, блискуча. Спина набагато темніша, ніж боки. Кінчики вушок чорні цілий рік. Взимку хутро не особливо відрізняється від літнього. Період линяння припадає на весну та осінь. Навесні початок припадає на кінець березня і закінчується в середині травня (приблизно 75–80 днів). Шерсть випадає у великій кількості від голови до хвоста. Восени легкий літній пушок змінюється на щільне густе хутро, яке зігріє звіра взимку. Дія починається в вересні і закінчується у листопаді. >

Поширення

Заєць-русак – справжній мешканець європейських та північноамериканських степів. Також мешкає в деяких частинах Азії, а також у багатьох країнах Європи та Північної Африки, де переважає ландшафт лісостепу, тундри та незаселені території. Зазначимо, що після ввезення та адаптації в Австралії та Новій Зеландії тварина стала шкідником для місцевого населення.

Спосіб життя

Як відомо, зайці люблять бігати. Тому їхні улюблені місця це галявини, луки, лісові галявини тощо. Серед хвойних дерев їх практично не знайти, а ось у листяних лісах та в рідкісному лісі вони часті жителі. Хоча найчастіше звіра можна відшукати на залишених сільськогосподарських угіддях, поблизу сіл там, де оброблені поля чи села розділені густим чагарником, ярами та балками. Також він частий гість покладів зернових культур та посівів. Щодо гористої місцевості, то тут заєць піднімається до 2 км нагору. У пошуках їжі може підходити до водойм та невеликих населених пунктів.

Зазвичай русак не кочовий звір. Якщо він знайшов надійний і дах, і з видобутком їжі немає проблем, шукати нове місце він не буде. Така місцевість часом займає до 50 га. Трапляються й інші способи життя, коли заєць подорожує з місця ночівлі до годівлі, навіть якщо весь шлях займає кілька кілометрів. У холоднішу пору він переходить ближче до сіл і сіл, займає територію на узліссях лісу і різних височинах, де кількість снігу буде мінімальною. Якщо через погодні умови добувати їжу стає неможливим, починає масове кочівництво. У теплішій місцевості вони переміщуються влітку та восени щодо діяльності людей.

Активність проявляється більше у нічний час. Лише під час гону можна побачити особин вдень. Вони проходять кілька кілометрів лише за одну вилазку. Завадити цьому може лише погана погода. Тоді вони сидітимуть у своїх норках чи ямі та вичікуватимуть. Також вони посідають нори інших звірів. В основному всі нічліжки відповідають погодним умовам: якщо дощ, спати тварина буде на сухих пагорбах, холодною весною – у прогрітих місцях тощо.

Русак у рази швидше за білок. На короткій дистанції він здатний швидко розвинути швидкість до 60 км/год рівною прямою дорогою. Здатний заплутати сліди. Якщо його підстрелити чи поранити, почне пронизливо верещати. Самка тихенько заве зайчат, а самець може також клацати зубами або стукати лапками.

Заєць-русак Відео

Харчування

Тут все стандартно. Влітку це рослини, молоді чагарники, пагони дерев. Улюблені ласощі – стебла та листочки, хоча часом добирається і до коріння. Ближче до серпня переходить на насіння, тим самим сприяє швидкому їхньому поширенню. Все завдяки тому, що не все насіння перетравлюється. Загалом, улітку звірові голодувати не доводиться. У його розпорядженні є як дикорослі, і культурні рослини.

В зимову пору в раціоні переважають все те ж насіння, трава, а також залишки культур, вирощених людиною на полях. Якщо ж рівень снігу не дозволяє пробитися до землі, він переходить на кору та пагони дерев.

Розмноження

Все залежить від ареалу та погодних умов. З початку весни до першого місяця осені самки приносять у теплу погоду до 5 виводків. Перші зайчики з'являються світ вже в середині зими. У холодних умовах виводків лише 1–2 за період. До червня проходять три гони, починаючи з січня. Загалом вагітність триває до 48 днів. На кількість у певному виводку зайчат впливає безліч факторів, той же репродуктивний цикл. До дев'яти дитинчат може привести зайчиха середнього віку. Процес пологів починається з викопування норки чи облаштування власного гнізда. Найбільший новонароджений важить приблизно 150 грамів. Перші кілька днів для зайчат дуже складні, тому що мама приходить годувати їх у кращому випадку щодня. Починаючи з п'ятого, вони вже виходять із притулку та гуляють неподалік. Вкрай рідко зустрічаються зайчихи, які вирощують чуже потомство. Головна умова – однаковий вік. Вже за рік настає статева зрілість і самки можуть принести потомство. Тривалість життя переважно 4–5 років. Дуже рідко зустрічається тварина віком 10–12 років.

Кількість і значення для людини

Заєць-русак – один із найпопулярніших звірів, чисельність яких часом може досягати кількох мільйонів. Він дуже цінний, тому що є об'єктом полювання для любителів та справжніх спортсменів. Щороку на ринки поставляються сотні одиниць шкурок та зайчатини. Сильно шкодити посівам та молодим рослинам. Можуть переносити інфекційні захворювання, токсоплазмоз. Русаки страждають від нестачі корму частіше, ніж біляки. Не кажучи вже про хижаків, які ведуть на них полювання: лисиці, вовки, орли та ін.

RU: Заяц-русак