Відстріляному птаху дають якнайшвидше охолонути і обсохнути, пристебнувши на деякий час до пояса. Під час відпочинку дичину розвішують у тінистому місці, добре провітрюваному, прикривши від мух травою і гілками. Потрошать видобутих птахів на привалі або наприкінці дня і насамперед тих, у яких є рани на черевній стороні. На черевці робиться невеликий поздовжній розріз (від кіля до анального отвору), через який обережно виймаються начинки. Випотрошений таким чином птах у спекотні дні може зберігатися протягом 10–12 годин. Після потрошення черевну порожнину птиці злегка присолюють і наповнюють розрізаними на часточки цибулинами середніх розмірів або часточками часнику. Декілька таких часточок вводять у стравохід через рот і вивішують тушку вниз головою, щоб не висипався консервант. Для перевезення оброблену таким способом дичину найкраще складати в кошик також головою вниз, перекладаючи ряди сіном або соломою. Не можна голову птаха закладати під крило.

При інших способах збереження з птахів общипують пір'я, видаляють нутрощі і занурюють на 2–3 години в розчин – на кожен літр кип'яченої води додають 50 г дрібно нарізаного часнику і 2 чайні ложки оцтової есенції. Перед приготуванням збереженої таким способом дичини її промивають, на 1 годину опускають у легкий розчин питної соди і знову промивають холодною водою. Іноді дичину тільки просолюють, у спеку тушки обсмажують і заливають жиром, а взимку заморожують.

RU: Способы сохранения дичи

Місце для ночівлі вибирають сухе, добре вкрите вітром, недалеко від води. Для цих цілей не підходять місця під береговим урвищем або на дні улоговини. У першому випадку це небезпечно через можливість обвалу, а в другому — затоплення під час дощу. Якщо стоїть рання весна, слід враховувати, що порожні води, що надходять у водойму, можуть підняти в ньому рівень води, і тоді виникає небезпека затоплення місця ночівлі.

У мисливській практиці є багато способів влаштування навісів для ночівлі. На обраному місці споруджують курінь з підручних матеріалів — жердин, гілок, очерету та інших рослинних решток. Можна добре накрити споруду для відпочинку, а ще краще намет непромоканою тканиною або плівкою і тоді навіть невеликий дощ не страшний, можна спати спокійно, не боячись промокнути і замерзнути від вітру, що піднявся вночі.

Багато мисливців для ночівлі використовують спальні мішки, пошиті із заячих шкурок або собачого хутра вовною всередину. Всередину мішка, на який одягнений чохол з непромокаючої тканини, заправляється вкладиш-простирадло, пошитий мішком. У такому мішку можна спати на холоді.

Ночівка в теплу пору року часто може бути затьмарена полчищами комарів, тоді й полювання буде зіпсоване. Для цих цілей використовують різні відлякуючі репеленти. Однак найкращим засобом від комарів служить марлевий полог, який підвішують за кути і центр до перекладин куреня, стояків намету або до спеціальних кілочків, вбитих по кутах полога, якщо ночують влітку без куреня.

Взимку ночівлю можна влаштувати на вогнище. Сніг розчищають до землі на майданчику такого розміру, який потрібний для ночівлі всіх учасників полювання. На ній протягом деякого часу джгут сушняк, розкидавши його по всій поверхні рівномірно. Після прогоряння дров вугілля гасять і згрібають убік. На прогріте місце укладають рівним шаром гілки, зазвичай використовують із цієї мети ялиновий лапник. Якщо є брезент, накривають їм лапник. Спати на такому ліжку – одне задоволення. Іноді над приготованим місцем споруджують також підручних матеріалів навіс. Зазвичай такий нічліг влаштовують навесні мисливці, які прийшли з вечора на полювання до глухариних струмів.

RU: Как организовать ночлег

Правила полювання, затверджені 4 січня 1988 року, включають такі основні положення:

• полюванням визнається вистежування з метою видобутку, переслідування та видобуток диких звірів та птахів, які перебувають у стані волі;
• дикі звірі та птахи, що живуть у стані природної свободи і є об'єктами полювання, становлять державний мисливський фонд;
• видобуток диких звірів та птахів може здійснюватися як у порядку промислового полювання (для здавання продукції державними чи кооперативними організаціями), так і в порядку аматорського та спортивного полювання з використанням видобутої продукції для особистого споживання мисливцем;
• правом полювання з мисливською вогнепальною зброєю, іншими дозволеними знаряддями полювання, а також з мисливськими собаками та ловчими птахами користуються всі громадяни, які є членами одного з товариств мисливців та рибалок, що здали випробування з мисливського мінімуму та сплатили держав встановленому розмірі;
• право полювання з вогнепальною зброєю надається особам, які досягли вісімнадцятирічного віку;
• мисливець зобов'язаний мати при собі мисливський квиток, інші необхідні документи на право полювання та пред'являти їх для перевірки на першу вимогу уповноважених осіб. При перевірці мисливець повинен пред'явити для огляду наявні в нього знаряддя полювання та мисливську продукцію;
• посвідченням на право здійснення аматорського та спортивного полювання служить членський мисливський квиток або мисливський квиток із позначкою про сплату державного мита та путівку, видану в установленому порядку;
• при отриманні дозволу на право полювання мисливець зобов'язаний уточнити межі господарства. Він відповідає за їх порушення. Відповідальність знімається, якщо межі виражені неясно, а також у разі ненавмисного переходу в місця, що межують з угіддями;
• мисливець зобов'язаний дотримуватись норм видобутку тварин та термінів полювання, зазначених у путівці;
• мисливець зобов'язаний повернути путівки та ліцензії за місцем їх видачі, зробивши відмітку про результати роботи. Путівки та ліцензії повертаються або надсилаються поштою у п'ятиденний термін після закінчення терміну їхньої дії.

RU: Основные правила охоты